Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мой друг,оставь... - Николай Зимин Не уставай делать добро,ибо через них видна всем наша вера,любовь и милость Божия.
"Не жертвы,- милости хочу!
Я сыт красивыми словами.
Я - Бог твой и тебе плачу
Не словом.Я плачу делами!.."
Мой друг,оставь ты жертву уст.
Подумай,слово говорящий.
Так говорит тебе Иисус:
"Хочу Я жертвы настоящей!"
Вещий сон - Тихонова Марина Не выдуманная история, но один из (к сожалению, немногих) снов, через которые мне говорил Господь.
